В помощь бухгалтеру и предпринимателю

1 серпня 2011 р. Президент України підписав Закон № 3609-IV від 07.07.2011 року (далі — Закон). За винятком деяких норм, Закон набирає чинності після його офіційного опублікування. У статті зупинимось на деяких важливих нововведеннях. Податкові консультації Закон повертає можливість платникам податків діяти відповідно до узагальнюючих податкових консультацій. У разі їх зміни чи скасування, платника податків не може бути притягнуто до відповідальності (нагадаємо, що зі вступом в силу Податкового кодексу України (ПКУ), подібними перевагами користувались лише індивідуально надані роз"яснення). З 1 січня 2012 року платники податків, при бажанні, можуть отримувати податкові консультації і в електронній формі. Вони матимуть аналогічний статус до письмових. Міжнародні стандарти Платники податку, які застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, керуватимуться ними і в податковому обліку. Нагадаємо, що з 1 січня 2012 року фінансову звітність за міжнародними стандартами в обов"язковому порядку повинні складати публічні акціонерні товариства, банки, страховики та деякі інші підприємства за переліком КМУ. Для решти суб"єктів господарювання застосування міжнародних стандартів здійснюватиметься на добровільних засадах. Штрафні санкції Приємно, що законодавець погодився з безглуздістю карати за заниження від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у разі, коли воно не призводить до заниження податкового зобов"язання. Дану норму запропоновано видалити з ПКУ.У той же час неузгодженим видається нове формулювання ст. 123.1 ПКУ у частині ПДВ. З однієї сторони, залишається положення, відповідно до якого штрафи застосовуються за зменшення податковими органами від"ємного значення суми ПДВ. З іншої сторони, конкретний розмір штрафів (25/50 %) передбачено лише за неправомірне перевищення платниками податків суми заявленого бюджетного відшкодування. Керуючись останнім, цілком справедливо говорити, що покаранню підлягає тільки неправомірно заявлений до відшкодування ПДВ. Проте, враховуючи притаманний податковим органам фіскалізм, ми не виключаємо потенційні спроби податківців штрафувати за звичайне завищення від"ємного ПДВ. Конкретний розмір штрафів передбачено лише за неправомірне перевищення платниками податків суми заявленого бюджетного відшкодування Приємно відзначити, що зменшено до 50 % максимальний розмір фінансових санкцій за донарахування контролюючими органами податкового зобов"язання. Але, на жаль, це не стосується порушень при справлянні податків у джерела виплати, де максимальний штраф залишається на рівні 75 % (ст. 127 ПКУ). Також скасовано 25 % штрафні санкції за неподання фізичними особами декларації чи включення до неї недостовірних даних, та якщо такі дії призвели до заниження суми оподаткованого доходу (п. 120.1.1 ПКУ). За неподання декларації залишається лише загальний штраф розміром 170 гривень (п. 120.1 ПКУ). Важливо, що до кінця 2011 року продовжено пільговий період, коли фінансові санкції за порушення податкового законодавства не застосовуються до платників податку на прибуток та тих, що перейшли на загальну систему оподаткування. Валютні курси На щастя, відкориговано норму щодо визнання витрат по імпортних операціях. У випадках післяоплати за товари (послуги) Закон пропонує визнавати витрати, виходячи із офіційного курсу НБУ, діючого на дату придбання. В теперішній же редакції ПКУ, витрати визнаються за офіційним курсом НБУ, що діє на дату визнання витрат (ст. 153.1.2 ПКУ). У ряді випадків відслідкувати такий момент технічно важко, наприклад, у випадку імпорту виробничих основних засобів. Витрати по них визнаються поступово шляхом амортизації, котра, у складі собівартості, визнається витратами у момент продажу товарів/послуг. Закон змінює дату визнання витрат за імпортними операціями Важливо звернути увагу на те, що згадане нововведення діє в ретроспективі, тобто повинне застосовуватись при визначенні податкових зобов"язань з податку на прибуток з 01.04.2011 року. У зв"язку з цим ряд суб"єктів господарювання можуть зіштовхнутись з проблемою завищення витрат за 2 квартал 2011 р. і необхідністю їх відкоригувати. Наприклад, якщо імпортні товари придбавалися (на умовах післяоплати) і реалізувалися у другому кварталі, витрати на їх придбання визнавались, виходячи із офіційного валютного курсу НБУ на дату реалізації. Законом же пропонується курс НБУ на дату придбання, який історично був нижчим. Зважаючи на зворотну дію Закону, виходить ситуація мимовільного завищення витрат у другому кварталі у зв"язку з різницями курсів. На жаль, Закон не адресує питання чи таке завищення підлягає коригуванню, а якщо так, то чи застосовуються при цьому відповідні штрафні санкції (3/5 %). Залишається очікувати роз"яснень податкових органів з цього приводу. Зближення бухгалтерського і податкового обліків Закон мінімізує облікові різниці в плані визнання витрат. Так, в податковому обліку, як і в бухгалтерському, загальновиробничі витрати включатимуться до складу собівартості. Крім того, за правилами бухгалтерського обліку буде визначатись період визнання витрат, класифікованих ПКУ як інші. Бухгалтери зможуть зітхнути з полегшенням і тому, що звітування щодо податкових різниць відстрочується до 2013 року. Нематеріальні активи Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк використання нематеріального активу не встановлено, він визначатиметься як 10 років безперервної експлуатації. Зазвичай, правовстановлюючі документи (наприклад, патенти, свідоцтва, дипломи, ліцензії і ін.) містять інформацію щодо строку їх дії. Незручності з підтвердженням строку експлуатації можуть виникнути у випадку самостійного створення нематеріальних активів, володіння авторськими правами та іншими нематеріальними активами, правовстановлюючі документи на які відсутні. Податкові перевірки Під час перевірок податкові органи матимуть право вимагати від суб"єктів господарювання пояснення з виникаючих питань (хоча не уточнюється, у якій формі і у які строки повинні надаватись такі пояснення). Закон вводить мораторій на проведення перевірок фізичних осіб — підприємців, не зареєстрованих платниками ПДВ Тимчасово вводиться мораторій на проведення перевірок фізичних осіб — підприємців, не зареєстрованих платниками ПДВ, а також юридичних осіб — спрощенців, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику (критерії оцінки ступеня ризику варіюються залежно від сфери господарської діяльності (див. Закон "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності") Реєстрація платником ПДВ Приємним нововведенням є послаблення умов добровільної реєстрації платником ПДВ. Тепер вона можлива до досягнення обороту в 300 тис. гривень або річної присутності на ринку. Для вказаних цілей достатнім буде наявність статутного капіталу або балансової вартості активів в розмірі 300 тис. грн. Цікаво, що не встановлюється жодних вимог до активів, які можуть враховуватись для цілей реєстрації платником ПДВ. Також, видається на те, що до моменту реєстрації ПДВ учасники товариств з обмеженою відповідальністю статутний капітал можуть і не сплачувати (адже законодавство для даних цілей виділяє річний строк). Податкові накладні З 1 січня 2012 року підлягають включенню до Єдиного реєстру податкових накладних усі накладні, виписані при постачанні імпортованих і підакцизних товарів. Аналізуючи дану норму, на думку приходить неприємне припущення, що реєстрацію доведеться здійснювати при кожному наступному продажу імпортованого товару. Якщо так, то це завдасть значного клопоту компаніям, працюючим в сфері роздрібної торгівлі. Будемо чекати роз"яснень податківців на дану тему. Є і позитивний момент. На реєстрацію накладної буде відводитись 20 календарних днів після виписки (на даний час діє система день-у-день). Нагадаємо, незареєстрована накладна не надає права її отримувачу на визнання податкового кредиту (ст. 201.10 ПКУ). Представництво нерезидента Усувається конфліктуюча норма ПКУ, відповідно до якої підписання агентського договору з нерезидентом або видача ним довіреності автоматично створювало обов"язок українських резидентів ставати на облік в податкових органах як іноземне представництво (ст. 64.5 ПКУ). За загальним правилом, агенти, діючи від імені і на користь нерезидента, повинні утримувати і перераховувати до бюджету податок з доходу нерезидента, розрахований за правилами оподаткування постійних представництв. При цьому, додатково ставати на облік в податкових органах не вимагається (ст. 160.9 ПКУ). Проте обов"язку щодо адміністрування податку з доходів нерезидентів не виникатиме, якщо резиденти здійснюватимуть агентські послуги в межах своєї основної (звичайної) діяльності. При цьому залишається відкритим питання підтвердження факту останнього. Невідомо, чи в таких цілях буде достатньо витягів з установчих документів, довідок зі статистики тощо. А запропоновані податківцями тести для встановлення залежності агента не супроводжуються логічним алгоритмом їх застосування (див. наказ ДПА № 399/19137 від 28.03.2011). В будь-якому разі, практика доказування незалежного агентського статусу на даний час є бідною. Можливо, в перспективі ситуація зміниться. ВИСНОВОК: Загалом Закон містить багато позитивних нововведень, проте повністю не дає відповіді на всі питання, що наразі турбують платників податків. Зважаючи на умови прийняття Податкового кодексу, цілком природнім є те, що документ видався не ідеальним. Тому підписання Закону є досить яскравим підтвердженням того, що законодавець починає рухатися в правильному напрямку. Людмила ДЖУРИЛЮК \| ЮРИСТ & ЗАКОН №31, 15 серпня 2011

По материалам: Мониторинг СМИ