Що таке технічне обслуговування
Технічне обслуговування - це операція чи захід, або комплекс операцій або заходів, спрямованих на підтримання справності або працездатності основного засобу. Проведення технічного обслуговування не призводить до збільшення майбутніх економічних вигод від використання об’єкта, а направлено на можливість використання об’єкта за призначенням і отримання колишніх економічних вигод.
На практиці не завжди легко визначити, куди віднести ті чи інші витрати, пов’язані з підтриманням об’єкта в робочому стані: до ремонту або технічного обслуговування. Допомогти в цьому питанні може наявна на підприємстві технічна документація на основні засоби. Якщо це верстати або обладнання, в технічній документації зазвичай прописуються необхідні заходи, пов’язані з обслуговуванням. Перелік операцій
Що стосується утримання будівель і споруд, то перелік послуг з обслуговування зазначений у “Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд», затвердженому наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 р № 150, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 р. № 150. Деякі роз’яснення містяться також у листах Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 26.01.2005г № 4/3-102 та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 р № 7/7-401
Бухгалтерський облік технічного обслуговування
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р № 318 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000р. за № 27/4248, зі змінами та доповненнями, витрати на утримання та обслуговування основних засобів, належать:
• до складу собівартості готової продукції (рахунок 23 – за основними засобами, безпосередньо використовуваним у виробничому процесі);
• до складу загальновиробничих витрат (рахунок 91 – за основними засобами загальновиробничого призначення);
• до складу адміністративних витрат (рахунок 92 – за основними засобами загальногосподарського призначення);
• до складу витрат на збут (рахунок 93 – за основними засобами, пов’язаним зі збутом продукції);
• до складу інших операційних витрат (рахунок 94 – по об’єктах соціально-культурного призначення).
Податковий облік технічного обслуговування
У податковому обліку витрати на технічне обслуговування, технічні огляди відносяться до витрат діяльності підприємства. Залежно від напрямку використання основних засобів, витрати враховуються у складі собівартості виготовлених і реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п.138.8 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі-ПКУ), або в складі загальновиробничих, адміністративних, витрат на збут, інших операційних витрат відповідно до п. п. «г» п. 138.8.5, п.п. «В» п. 138.10.2, п.п. «Д» п.138.10.3, п.п.138.10.4 статті 138 ПКУ.
Ремонт і поліпшення основних засобів
Ремонт - це комплекс заходів, спрямованих на відновлення справності або працездатності об’єкта основних засобів. Ремонт може бути поточний і капітальний. Різниця між цими видами ремонтів полягає у масштабності та метою ліквідації тих чи інших несправностей. Для правильності відображення в обліку класифікація видів ремонту не має значення. Тому і зупинятися на ній ми не будемо. А ось відображення в бухгалтерському обліку поліпшення або модернізації основних засобів може відрізнятися від відображення витрат на ремонт.
Якщо модернізація, добудова, реконструкція об’єкта основних засобів призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, то має місце поліпшення об’єкта. Ці витрати мають бути капіталізовані.
Податковий облік ремонтів та поліпшень
Для цілей податкового обліку не має значення масштабність проведених ремонтних робіт. Не важливо, приведуть ці заходи до підвищення у майбутньому економічних вигод від використання об’єкта поліпшень чи ні. Податковий облік ремонтних витрат регулюється п.п. 146.11, 146.12 статті 146 ПКУ. Відповідно до п.п. 146.11 ПКУ, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на вартість об’єкта основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення. Надалі витрати на проведення ремонту, реконструкції, інших видів поліпшень основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової (залишкової) вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, підлягають амортизації.
Відповідно до п.п. 146.12 ПКУ, сума витрат, пов’язана з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію, або створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такий ремонт та поліпшення були здійснені. Для віднесення на витрати в податковому обліку повинні дотримуватися: 10-відсотковий критерій вартості ремонту; основні засоби, по яких відбулися ремонт або поліпшення, повинні використовуватися в господарській діяльності підприємства.
Для правильного розрахунку 10-відсоткового ремонтного ліміту необхідно пам’ятати, що в балансову вартість основних засобів, від якої розраховується допустимий ремонтний ліміт, не включається вартість земельних ділянок, інших необоротних активів (групи 10-16), невиробничих основних засобів, виведених з експлуатації основних засобів і малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). Витрати на ремонт МНМА в повній сумі включається в податкові витрати підприємства. Хоча це і необоротні активи, однак основними засобами вони не є.
Якщо на початок року у підприємства не було основних засобів, то 10-відсотковий ліміт протягом року буде дорівнює нулю. І якщо протягом року буде проводитися ремонт придбаних основних засобів після першого січня звітного року, або орендованих основних засобів, то вся вартість ремонту повинна ставитися на збільшення вартості об’єкта, що ремонтується з подальшою амортизацією. Податкових ремонтних витрат у підприємства в цьому випадку не буде.
Хотілося б звернути увагу на те, що п.п. 146.11 і 146.12 статті 146 ПКУ цілком виразно наказують віднесення до податкових витрат вартість ремонту основних засобів у межах 10 відсоткового ліміту та віднесення суми понад цю межу на збільшення вартості відремонтованого об’єкта. Можливість не віднесення до складу витрат вартість ремонту в межах ліміту не передбачена. Звичайно, якщо вся вартість ремонту буде віднесена на збільшення вартості об’єкта основних засобів, жодних санкцій з боку податкових органів не буде, адже завищення витрат та заниження прибутку в цьому випадку не буде. Однак, якщо пізніше протягом року підприємство все-таки вирішить скористатися лімітної сумою для віднесення до витрат майбутніх ремонтів, то з такою позицією податкові органи можуть не погодитися, адже ремонтуватися можуть основні засоби різних груп з різною нормою амортизації, та амортизація витрат понад 10 процентного ліміту для різних об’єктів буде відрізнятися. Таким чином, загальна сума витрат по ремонту і амортизації при не дотриманні хронології може дати різний результат у податковому обліку. І, хоча ДПСУ у своєму листі від 09.07.2012г № 12372/6/15-1216 висловила вельми ліберальне ставлення до цього питання і роз’яснила, що платник податків у кожному випадку при проведенні ремонтних робіт сам для себе вирішує, скористатися 10 – процентним лімітом для віднесення вартості ремонтів у витрати чи ні, необхідно враховувати, що лист адресований конкретному платнику податків і не має статусу податкового роз’яснення.
Бухгалтерський облік ремонтів та поліпшень
Бухгалтерський облік ремонтів, поліпшень регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000р, № 92 та зареєстрованим у Мін’юсті 18 травня 2000р за № 288/4509 (далі П (С) БО 7 ). Відповідно до п.14 і 15 П (С) БО 7, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включається до складу витрат.
Пункт 14 П (С) БО 7, по суті, передбачає альтернативний варіант обліку ремонтних витрат, дозволяючи збільшувати вартість основних засобів на вартість ремонту за правилами податкового обліку.
Своє рішення про обрання методу обліку витрат по ремонту основних засобів, підприємство відображає в наказі про облікову політику.
При проведенні ремонтних робіт, модернізації, часто виникає питання: а хто і як повинен визначати можливість отримання чи неотримання в майбутньому економічних вигод? У Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003г № 561 сказано, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт (спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей: модернізація, добудова, реконструкція об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи спрямовані на підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання) приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Як приклад наводиться заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо). Така заміна може бути відображена, як заміна об’єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких відноситься цей компонент. У такому випадку заміна компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об’єкта основних засобів і списанням заміненого об’єкта.
Слід враховувати, що одні й ті ж роботи з ремонту основних засобів, в різних ситуаціях можуть бути відображені по-різному. Так, витрати на капітальний ремонт об’єктів основних засобів, визнаються витратами звітного періоду. Але такі витрати можуть бути визнані і капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов’язання підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, у якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, потребує ремонту, витрати на ремонт збільшують первісну вартість будівлі.
Розглянемо порядок відображення ремонту основних засобів на прикладах.
Приклад 1. На підприємстві є вантажний автомобіль, яким здійснюється доставка товару покупцям. Був проведений ремонт цього автомобіля, який полягав у заміні двигуна, оскільки за висновком експертів ремонтувати старий двигун було недоцільно. Первісна вартість автомобіля становить 400 000 грн. Сума зносу автомобіля на момент проведення ремонту склала 120 000грн. Вартість нового двигуна і установки 75000 грн. За даними незалежної експертної оцінки залишкова вартість старого двигуна 20 000 грн. Сума 10-процентного ремонтного ліміту становить 80 000 грн. Порядок відображення в регістрах бухгалтерського та податкового обліку представлений в таблиці 1.
Але перш, ніж приступити до відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку, необхідно розрахувати, яка сума зносу (із загальної суми зносу автомобіля) припадає на двигун:
залишкова вартість автомобіля 400 000-120 000 = 280 000 (грн);
залишкова вартість двигуна 20 000 (грн) – за даними експертної оцінки;
оскільки відношення залишкової вартості двигуна до залишкової вартості автомобіля дорівнює відношенню зносу двигуна до зносу автомобіля, то сума зносу двигуна Х можна розрахувати так: 20 000: 280 000 = Х: 120 000;
Х = (20 000 х 120 000): 280000 = 8571,43 (грн)
Таблиця 1
| № п/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | Податковий облік, Витрати | |
|---|---|---|---|---|---|
| Д-т | К-т | ||||
| 1 | Списано знос, який припадає на вартість двигуна | 131 | 105 | 8 571.43 | - |
| 2 | Зменшено вартість авто на вартість списаного двигуна | 976 | 105 | 20 000.00 | - |
| 3 | Відображено витрати на установку нового двигуна, як капвкладення | 152 | 631 | 62 500.00 | 62 500.00* |
| 4 | ПДВ до податкового кредиту | 641 | 631 | 12 500.00 | |
| 5 | Оплачена заміна двигуна постачальнику | 631 | 311 | 75 000.00 | |
| 6 | Двигун введений в експлуатацію, як окремий об’єкт обліку О.С. | 105 | 152 | 62 500.00 | |
Приклад 2. На підприємстві був проведений ремонт адміністративної будівлі. Ремонт проводився господарським способом (деякі роботи виконувалися своїми працівниками). Для проведення ремонту були закуплені матеріали на суму 35000 грн, у тому числі ПДВ 5833,33. Вартість послуг сторонніх організацій склала 24000 грн, у тому числі ПДВ 4000 грн. Амортизація основних засобів, що використовуються при проведенні ремонтних робіт, склала 8 500 грн. Витрати на оплату праці робітників, зайнятих ремонтом 18 000 грн, відрахування ЄСВ 6600 грн. Ремонтний 10-відсотковий ліміт становить 58 000 грн.
Відображення в бухгалтерському і податковому обліку представлено в таблиці 2.
Загальна вартість ремонтних робіт без ПДВ склала:
1. матеріали-29 166,66 грн;
2. послуги сторонньої організації 20 000 грн;
3. амортизація основних засобів 8 500 грн;
4. зарплата робітників 18 000 грн;
5. нарахування на ФОП (ОСВ) 6600 грн;
РАЗОМ: 82 266,67 грн
Таблица 2
| № п/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | Податковий облік, Витрати | |
|---|---|---|---|---|---|
| Д-т | К-т | ||||
| 1 | Оприбутковано будівельні матеріали | 205 | 631 | 29166,67 | |
| 2 | Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 5833,33 | |
| 3 | Оплачені матеріали | 631 | 311 | 35000,00 | |
| 4 | Списано матеріали на проведення ремонтних робіт | 92 | 205 | 29166,67 | 29166,67* |
| 5 | Підписано акт виконаних робіт зі сторонньою організацією | 92 | 631 | 20000,00 | 20000,00* |
| 6 | Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 4000,00 | |
| 7 | Здійснено оплату сторонньої організації | 631 | 311 | 24000,00 | |
| 8 | Нараховано амортизацію основних засобів, використовуваних у ремонтних роботах | 92 | 131,132 | 8500,00 | 8500,00* |
| 9 | Нараховано зарплату робітникам | 92 | 661 | 18000,00 | 333,33** |
| 10 | Нараховано ЄСВ | 92 | 651 | 6600,00 | -** |
сума 10-відсоткового ліміту.
** Всю суму віднести до податкових витрати вже не можна, оскільки буде перевищений ліміт. (18000-333,33 + 6600 = 24266,67 грн. Ці витрати повинні бути віднесені на збільшення вартості відремонтованого об’єкта з подальшою амортизацією витрат)
Елена Кротова -
незалежний аудитор
спеціально для Бухгалтер 911
Немає коментарів :
Дописати коментар