Актуальні новини:


понеділок, 22 серпня 2011 р.

О внесении изменений в раздел В "Налог на добавленную стоимость" Налогового кодекса Украины

З 6 серпня 2011 року набрав чинності Закону України від 07.07.11 №3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»
(далі - Закон №3609), яким внесено зокрема ряд змін до розділу V «Податок на додану вартість» та підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ (далі - Податковий кодекс).

Так, розглянемо деякі зміни, а саме:

З 06.08.11 р. розширено перелік підстав щодо добровільної реєстрації платником податку на додану вартість. Так, добровільно зареєструватися платником податку на додану вартість може особа, незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300000 гривень та яка не є платником податку відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу" (абзац другий п.182.1 ст.182 Податкового кодексу).

Законом №3609 викладено у новій редакції п.183.4 ст.183 Податкового кодексу стосовно термінів подання реєстраційної заяви. При переході осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на загальну систему оподаткування, за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, з початку календарного року, реєстраційна заява має бути подана не пізніше 10 січня цього календарного року; у разі якщо такий перехід здійснюється упродовж календарного року, реєстраційна заява подається одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.

При реєстрації осіб як платників податку, які обрали спрощену систему оподаткування, що передбачає сплату податку, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається одночасно з поданням заяви на право застосування спрощеної системи оподаткування".

Новою редакцією п.183.10 ст.183 Податкового кодексу (з урахуванням змін внесених Законом №3609) передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування".

Крім того, Законом №3609 внесено ряд змін стосовно визначення бази оподаткування ПДВ.

Так, з 06.08.11р. до бази оподаткування не включається збор на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку (абзац перший п.188.1 ст.188 Податкового кодексу).

При цьому абзац п'ятий вище зазначеного пункту викладено в новій редакції, згідно з яким база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін:

1. у разі постачання виробничих або невиробничих засобів;

2. у разі постачання інших товарів/послуг:

- без оплати;
- з частковою оплатою;
- у межах обміну;
- у межах дарування;
- у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
- у рахунок оплати пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку;
- у рахунок оплати іншим особам, які не зареєстровані платниками податку.

В новій редакції викладено п.189.1 ст.189 Податкового кодексу, відповідно до якого база оподаткування визначається виходячи з балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг - не нижче цін придбання:

- у разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання;
- постачання товарів/послуг та виробничих основних засобів відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу;
- використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності;
- переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів.

Стосовно визначення бази оподаткування при ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника податку, то згідно з новою редакцією п.189.9 ст.189 Податкового кодексу така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки:

- коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили;
- в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку;
- у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства;
- або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Отже, шляхом внесення змін Законом №3609 урегульовано питання визначення бази оподаткування при переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів, яка визначається відповідно до нової редакції п.189.1 ст.189 Податкового кодексу виходячи з балансової вартості на момент переведення. Також у відповідності з новою редакцією вище зазначеної статті база оподаткування за операціями з постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання та операцій з постачання товарів/послуг та виробничих основних засобів відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу визначається виходячи з балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг - не нижче цін придбання.

Відповідно до змін внесених до абзацу четвертого п.198.2 ст.198 конкретизовано дату виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України, а отже це дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно з новою редакцією пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу, зменшено перелік операцій на які поширюється зазначена норма, а саме виключені операції з переведення основних фондів до складу невиробничих або встановлені факти недостачі (крадіжки), а також доповнено, що даний пункт поширюється на операції з основними виробничими засобами за якими платник податку скористався правом на податковий кредит за цими основними виробничими засобами та які у подальшому почали фактично використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод).

Звертаємо увагу, що обов'язковим реквізитом в податковій накладній яка виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України є наявність коду товару згідно з УКТ ЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) (підпункт "і" пункт 201.1 ст.201 Податкового кодексу).

Крім того, податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних (абзац шостий пункт 11 підрозділу 2 розділу ХХ).

Слід також зауважити, що пункт 201.10 ст.201 Податкового кодексу стосовно ведення Єдиного реєстру податкових накладних доповнено новим абзацом, відповідно до якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Що стосується сільськогосподарських товаровиробників, то відповідно до нової редакції п.209.7 ст.209 Податкового кодексу до сільськогосподарських крім товарів також належать послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Врегульовано деякі перехідні положення щодо оподаткування податком на додану вартість операції з постачання товарів/послуг, які були оплачені у вигляді авансів (передоплати) у період перебування платників податку на додану вартість на спрощеній системі оподаткування і оподатковані єдиним податком та які перейшли на загальну систему оподаткування і зареєстровані платниками податку на додану вартість, а саме дана операція не оподатковуються ПДВ (пункт 21 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу).

При цьому, пункт 18 стосовно визначення обсягу оподаткованих операцій особи, яка перейшла на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи оподаткування, виключено.

Змінами внесеними до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу розширено перелік операцій до яких застосовується пільга з податку на додану вартість.

Отже, згідно з пунктом 22 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу тимчасово з 1 липня до 1 жовтня 2011 року операції з постачання природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 ( 2371а-14 ) (без урахування вартості послуг з його транспортування, розподілу і постачання), ввезеного на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (крім операцій з постачання такого газу для населення, установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету і місцевих бюджетів, підприємств теплоенергетики для виробництва теплової енергії для населення, та інших споживачів, що не є платниками цього податку) оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Звертаємо увагу, що Законом №3609 внесено суттєві зміни щодо порядку оподаткування туроператорської та турагентської діяльності, а також стосовно особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, платниками податку - підприємствами суднобудівної промисловості, про які ми доповімо в наступних номерах журналу «Налоговый Курьер».

Будь ласка, ознайомтесь з новими змінами щоб уникнути суперечок та непорозумінь з контролюючими органами.


Похожие материалы:

Немає коментарів :