Дохід ФОП-єдинника в іноземній валюті

Підприємці-єдинники можуть отримувати дохід в іноземній валюті, якщо займаються експортом товарів чи надають послуги зарубіжним замовникам (наприклад, програмісти, дизайнери). Валютну виручку вони зобов'язані перерахувати в гривні за офіційним курсом, встановленим Нацбанком на дату її одержання, та вказати цю суму в книзі обліку доходів (п. 292.5 ПКУ).

Особливості отримання

У роботі з контрагентами-нерезидентами підприємці повинні дотримувати правил, прописаних у Постанові Нацбанку № 410:

• усі розрахунки за експорт та імпорт товарів/послуг в іноземній валюті необхідно здійснювати в строк не більше 120 календарних днів;
• 50% від суми валютної виручки підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку. Решта 50% лишаються в розпорядженні одержувача;
• можна отримувати готівку в іноземній валюті з поточних і депозитних рахунків через каси та банкомати на суму до 250 тис. гривень в еквіваленті на добу.

Якщо плануєте працювати з нерезидентами та отримувати дохід у валюті, треба повідомити про це банк, у якому відкритий ваш підприємницький рахунок. Потрібно надати документ, на підставі якого платіж в іноземній валюті надходитиме на ваш рахунок:

• договір або контракт (чи треба перекладати документ на українську мову, вирішує банк);
• інвойс (рахунок-фактуру) — тільки ФОП, які працюють з іноземними замовниками через інтернет (лист Нацбанку № 22-01012/46746).

Починаючи з 03.01.2017 договори про експорт послуг (окрім транспортних) можна укладати в електронній формі, шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями та виставлення рахунка (інвойсу). Інвойс визнається первинним документом замість акта прийому-передачі, якщо він оплачений, що підтверджено документом (платіжним дорученням, розрахунковим чи касовий чеком, розрахунковою квитанцією, випискою з карткового рахунку, квитанцією до прибуткового касового ордеру тощо) і містить реквізити, що дозволяють ідентифікувати госпоперацію та її учасників, зокрема: назву сторін операції, її зміст, обсяг і одиницю виміру, особистий підпис або інші дані, за якими можна ідентифікувати сторін (лист Мінфіну № 31). Одного вашого підпису на рахунку-фактурі (інвойсі) буде достатньо, і це може бути аналог власноручного підпису, ЕЦП або електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Також із цієї дати банки не мають права вимагати у СПД, які працюють за зовнішньоекономічними договорами, перекладу англомовних документів на українську мову (ЗУ № 1724).

Банк не проведе платіж, якщо його сума вища, ніж зазначена в наданому документі, або порушені умови наданого контракту/договору.

Розподіляються валютні надходження таким чином:

• Уся сума оплати від контрагента-нерезидента у валюті потрапляє на розподільчий рахунок банку (2603), з якого обов'язково продається 50% від суми платежу. Банк уповноважений продати цю валюту лише наступного робочого дня після зарахування грошей на розподільчий рахунок.
• Із розподільчого рахунку на поточний рахунок ФОП ці гроші надходять уже в гривнях.
• На валютний рахунок підприємця потрапляє тільки 50%, якими він може розпоряджатися на свій розсуд: обміняти, оформивши відповідну заявку, зробити оплату постачальнику-нерезиденту, надавши банку необхідні підстави для такого платежу, тощо.

Не підлягають обов'язковому продажу:

• кошти, отримані за договорами доручення, комісії та агентськими договорами. Адже ці гроші — транзитні, вони не є доходом єдинника і повинні бути обов'язково перераховані комітенту;
• гроші, що помилково надійшли на рахунок ФОП;
• кошти, повернуті на рахунок ФОП за ініціативою іноземного банку-одержувача, якщо це відбулося протягом двох днів після перерахування.

А також інші надходження відповідно до Постанови Нацбанку № 386.
Віднесення валютної виручки до доходу

Валютна виручка включається в дохід підприємця у гривневому еквіваленті. При її відображенні у книзі обліку доходів зважте на таке:

• сума, що надійшла на поточний рахунок підприємця в гривнях після обов'язкового продажу 50% валютної виручки банком, записується в книзі обліку доходів на дату зарахування грошей у гривнях на р/р ФОП;
• 50% виручки в іноземній валюті, які не підлягають обов'язковому обміну, відображаються в гривнях за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату надходження грошей на валютний рахунок. Дата запису в книзі обліку доходів — день зарахування грошей на валютний рахунок ФОП.

Суму позитивної курсової різниці від продажу валюти ФОП-єдинник не включає в дохід. Тобто якщо після обміну решти 50% валюти ви одержали більшу суму, ніж віднесли до доходу на день надходження грошей на рахунок, різницю фіксувати в книзі не потрібно. Якщо після обміну одержали суму меншу за відображену в доходах, дохід не коригується (консультація в ЗІР, підкатегорія 107.4).

Перевищення строку зарахування

Якщо оплата у валюті від покупця або замовника надійшла на розподільчий рахунок банку на 120-й день, а на поточний рахунок підприємця була зарахована в гривнях на 121-й день — це порушення правил розрахунків з іноземними контрагентами. За кожен день прострочення нараховується пеня в розмірі 0,3% від суми вчасно не отриманої виручки, переведеної в гривню за курсом НБУ на день, коли відбулося порушення.

Уникнути штрафних санкцій і продовжити встановлені строки розрахунків за операціями ЗЕД можна на підставі:

• висновку щодо продовження строків розрахунків за ЗЕД-операціями, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі;
• рішення суду/арбітражу на користь одержувача-резидента про стягнення заборгованості з нерезидента;
• документа, що підтверджує наявність форс-мажорних обставин, від уповноваженого органу країни відправника або сторони договору/контракту.

Якщо суд відмовляє в продовженні строків, підприємцю потрібно сплатити пеню за кожен день прострочення, включно з періодом, на який строк був призупинений через розгляд справи.

Джерело: https://help.smcs.com.ua/uk/reader/articles/read/12255/dokhid-fop-yedynnyka-v-inozemnii-valiuti

Похожие материалы: