Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1046 Цивільного кодексу, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1047 зазначеного Кодексу договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (170 грн.), а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми.
Строк та порядок повернення позикодавцеві позики (грошових коштів у такій самій сумі або речей, визначених родовими ознаками, у такій самій кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) відповідно до норм ст. 1049 цього Кодексу встановлюються договором.
Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред'явлення вимоги, позичальник має повернути позику протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позику, надану за договором безпроцентної позики, позичальник може повернути достроково, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи зазначене, підприємство може укласти зі своїм працівником договір про надання безпроцентної позики зі строком повернення більше одного року. При цьому чинним законодавством не передбачено обмежень у визначенні суми коштів, що надаються у позику, фінансовими показниками підприємства.
Статтею 1052 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Строк дії договору позики на законодавчому рівні не обмежений.
Максимальний або мінімальний розмір позики також не обмежений.
При цьому, якщо розмір позики перевищує 150000 грн. та має ознаки, визначені ч.1 статті 15 Закону України від 28.11.02 № 249-IV "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", то надання такої позики визначається як фінансова операція, яка підлягає обов’язковому фінансову моніторингу.
Підпунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПКУ), визначено, що поворотна фінансова допомога це - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення;
Як визначено підпунктом 135.5.5 статті 135 ПКУ, податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Операції платника податку на прибуток з надання та зворотного отримання безпроцентної позики не впливає на його податковий облік, та не відображається у складі доходів/витрат.
Відповідно до підпункту 165.1.31 статті 165 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Підприємство, яке надає поворотну фінансову допомогу відображає дану суму у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма 1ДФ) під ознакою 153.
Тобто в разі надання поворотної фінансової допомоги у позикодавця на її суму не збільшуються валові витрати, а при поверненні – не виникає дохід.
Так, у випадку якщо підприємство надало за рахунок власних коштів безпроцентну позику працівнику, зазначена операція не тягне за собою ніяких наслідків у податковому обліку такого підприємства, оскільки: така операція не підпадає під визначення фінансової послуги, тому що її здійснення не має на меті отримання прибутку.
Похожие материалы:
Відповідно до ст. 1047 зазначеного Кодексу договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (170 грн.), а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми.
Строк та порядок повернення позикодавцеві позики (грошових коштів у такій самій сумі або речей, визначених родовими ознаками, у такій самій кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) відповідно до норм ст. 1049 цього Кодексу встановлюються договором.
Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред'явлення вимоги, позичальник має повернути позику протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позику, надану за договором безпроцентної позики, позичальник може повернути достроково, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи зазначене, підприємство може укласти зі своїм працівником договір про надання безпроцентної позики зі строком повернення більше одного року. При цьому чинним законодавством не передбачено обмежень у визначенні суми коштів, що надаються у позику, фінансовими показниками підприємства.
Статтею 1052 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Строк дії договору позики на законодавчому рівні не обмежений.
Максимальний або мінімальний розмір позики також не обмежений.
При цьому, якщо розмір позики перевищує 150000 грн. та має ознаки, визначені ч.1 статті 15 Закону України від 28.11.02 № 249-IV "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", то надання такої позики визначається як фінансова операція, яка підлягає обов’язковому фінансову моніторингу.
Щодо податкових наслідків здійснення операції з надання безпроцентної позики необхідно враховувати наступне.
Підпунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПКУ), визначено, що поворотна фінансова допомога це - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення;
Як визначено підпунктом 135.5.5 статті 135 ПКУ, податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Операції платника податку на прибуток з надання та зворотного отримання безпроцентної позики не впливає на його податковий облік, та не відображається у складі доходів/витрат.
Відповідно до підпункту 165.1.31 статті 165 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Підприємство, яке надає поворотну фінансову допомогу відображає дану суму у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма 1ДФ) під ознакою 153.
Тобто в разі надання поворотної фінансової допомоги у позикодавця на її суму не збільшуються валові витрати, а при поверненні – не виникає дохід.
Так, у випадку якщо підприємство надало за рахунок власних коштів безпроцентну позику працівнику, зазначена операція не тягне за собою ніяких наслідків у податковому обліку такого підприємства, оскільки: така операція не підпадає під визначення фінансової послуги, тому що її здійснення не має на меті отримання прибутку.
Джерело: testaudit.com.ua
Немає коментарів :
Дописати коментар