З прийняттям Податкового кодексу і наказів № 969 та № 1002 до ДПС України надходить чимало запитань щодо порядку заповнення податкової накладної й реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Розглянемо найактуальніші та найчисленніші з них.
Водночас слід зауважити, що Пам'ятка про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних (за текстом – Пам'ятка), яку було видано ДПА України листом № 9497/7/16-1517 з метою уніфікації порядку заповнення та видачі податкових накладних, має виключно рекомендаційний характер і призначена для використання при підготовці податкових консультацій.
Одним із найактуальніших є питання щодо порядку присвоєння номера податкової накладної (пункти 8 та 19 Пам'ятки). З цього приводу слід зазначити таке.
Відповідно до пп. «а» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу у податковій накладній має бути зазначено порядковий номер податкової накладної.
Аналогічне передбачено п. 3 Порядку № 969 та п. 9.1 Порядку № 1002.
Крім того, цими самими пунктами вищезазначених порядків чітко встановлено, що номер податкової накладної повинен відповідати її порядковому номеру в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і не може передбачати будь-якої іншої нумерації.
Під порядковим номером слід розуміти номер елемента, присвоєний йому при перерахуванні в послідовному порядку. Тобто порядок нумерації податкових накладних установлено за принципом повної чисельної послідовності натуральних чисел (1, 2, 3,4 і т. д.) і не передбачає застосування інших принципів нумерації та кодування в порядковому номері податкової накладної додаткових відомостей щодо дати договору, його номера, іншої інформації про проведену операцію.
Крім того, виникають питання щодо рекомендацій ДПС України стосовно вирівнювання номера податкової накладної, індивідуального податкового номера покупця, номера договору по правому краю.
Зазначені рекомендації зумовлено тим, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 5 постанови № 1246 продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою України, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.
Отже, параметри оформлення податкових накладних мають відповідати програмному забезпеченню з метою сприйняття ним внесених даних та бути уніфікованими для всіх накладних.
Також одним із численних запитань, що надходять на адресу ДПС України, є питання щодо зазначення в податковій накладній повної або скороченої назви покупця, вказаної лише у статутних документах такої юридичної особи (п. 23 Пам'ятки).
Слід наголосити, що обов'язковість зазначення повної або скороченої назви покупця, вказаної в його статутних документах, передбачено пп. «д» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу.
Звертаємо увагу на те, що аналогічну норму стосовно зазначення повної або скороченої назви, вказаної у статутних документах юридичної особи, було передбачено і Законом про ПДВ, який діяв до набрання чинності Податковим кодексом. Отже, ця норма не є нововведенням.
Щодо наявності документального підтвердження запізнення отримання податкової накладної у випадку включення її до податкового кредиту податкової декларації за період, відмінний від періоду, в якому таку накладну було виписано (п. 40 Пам'ятки), слід підкреслити таке.
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не належать до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.
При цьому у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, а платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності Податковим кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку.
Таким чином, платник має право включити до податкового кредиту поточного звітного періоду суму ПДВ, зазначену в податковій накладній, виписаній у попередніх податкових періодах, але отриманій платником у поточному звітному періоді, за наявності документального підтвердження такого запізнення, а також за умови, що не минуло 365 календарних днів (60 календарних днів) з дня виписування податкової накладної.
Стосовно питання можливості заповнення податкової накладної та реєстру виданих та отриманих податкових накладних змішаним способом (п. 17 Пам'ятки) слід зазначити, що дописування чи виправлення даних податкової накладної вручну (кульковою, гелевою, чорнильною чи іншою ручкою) неможливе, оскільки податкова накладна, як і будь-який інший звітний документ, складається одним із вибраних платником способів: друком або вручну.
Зазначене продиктовано необхідністю унеможливлення самостійного виправлення даних у податкових накладних продавцем або покупцем без повідомлення про це контрагента.
Серед питань заповнення податкової накладної, що виникаються у платників податку, також є питання написання адреси (місцезнаходження) в податковій накладній (п. 27 Пам'ятки).
Рекомендований Пам'яткою формат написання адреси відповідає міжнародно визнаному формату. Водночас для визнання податкового кредиту важливим є відповідність адреси, зазначеної в податковій накладній, даним, що містяться в реєстраційних документах платника, а не порядок їх написання чи скорочення. Аналогічне стосується і формату написання телефонного номера.
Доволі часто у платників виникає запитання щодо можливості скріплення податкової накладної не лише основною печаткою, а й печаткою «Для податкових накладних» (п. 33 Пам'ятки з урахуванням змін, внесених листом № 14839/7/16-1517).
Пунктом 16 Порядку № 969 передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку – продавця.
Для скріплення податкових накладних може бути використано спеціальну печатку «Для податкових накладних». Порядок її використання та перелік осіб, уповноважених виписувати податкові накладні, встановлюються документами платника податку, які визначають його облікову політику.
Для філій, яким делеговано право виписування податкових накладних, можуть бути виготовлені такі самі печатки, але вони мають містити слово «Філія» та назву філії.
Печатки «Канцелярія», «Для документів», «Для довідок» та інші, що мають спеціальне призначення, на податкову накладну ставитися не можуть.
Людмила Косміна
Заступник начальника Управління адміністрування
податку на додану вартість Департаменту
оподаткування юридичних осіб ДПС України
Світлана Бабенко
Головний державний податковий інспектор
відділу розробки та аналізу податкового
законодавства з податку на додану вартість Управління
«Вісник податкової служби України», вересень 2011 р., № 34 (654), с. 13
Дата підготовки 16.09.2011
____________
Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН
Похожие материалы:
Водночас слід зауважити, що Пам'ятка про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних (за текстом – Пам'ятка), яку було видано ДПА України листом № 9497/7/16-1517 з метою уніфікації порядку заповнення та видачі податкових накладних, має виключно рекомендаційний характер і призначена для використання при підготовці податкових консультацій.
Одним із найактуальніших є питання щодо порядку присвоєння номера податкової накладної (пункти 8 та 19 Пам'ятки). З цього приводу слід зазначити таке.
Відповідно до пп. «а» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу у податковій накладній має бути зазначено порядковий номер податкової накладної.
Аналогічне передбачено п. 3 Порядку № 969 та п. 9.1 Порядку № 1002.
Крім того, цими самими пунктами вищезазначених порядків чітко встановлено, що номер податкової накладної повинен відповідати її порядковому номеру в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і не може передбачати будь-якої іншої нумерації.
Під порядковим номером слід розуміти номер елемента, присвоєний йому при перерахуванні в послідовному порядку. Тобто порядок нумерації податкових накладних установлено за принципом повної чисельної послідовності натуральних чисел (1, 2, 3,4 і т. д.) і не передбачає застосування інших принципів нумерації та кодування в порядковому номері податкової накладної додаткових відомостей щодо дати договору, його номера, іншої інформації про проведену операцію.
Крім того, виникають питання щодо рекомендацій ДПС України стосовно вирівнювання номера податкової накладної, індивідуального податкового номера покупця, номера договору по правому краю.
Зазначені рекомендації зумовлено тим, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 5 постанови № 1246 продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою України, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.
Отже, параметри оформлення податкових накладних мають відповідати програмному забезпеченню з метою сприйняття ним внесених даних та бути уніфікованими для всіх накладних.
Також одним із численних запитань, що надходять на адресу ДПС України, є питання щодо зазначення в податковій накладній повної або скороченої назви покупця, вказаної лише у статутних документах такої юридичної особи (п. 23 Пам'ятки).
Слід наголосити, що обов'язковість зазначення повної або скороченої назви покупця, вказаної в його статутних документах, передбачено пп. «д» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу.
Звертаємо увагу на те, що аналогічну норму стосовно зазначення повної або скороченої назви, вказаної у статутних документах юридичної особи, було передбачено і Законом про ПДВ, який діяв до набрання чинності Податковим кодексом. Отже, ця норма не є нововведенням.
Щодо наявності документального підтвердження запізнення отримання податкової накладної у випадку включення її до податкового кредиту податкової декларації за період, відмінний від періоду, в якому таку накладну було виписано (п. 40 Пам'ятки), слід підкреслити таке.
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не належать до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.
При цьому у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, а платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності Податковим кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку.
Таким чином, платник має право включити до податкового кредиту поточного звітного періоду суму ПДВ, зазначену в податковій накладній, виписаній у попередніх податкових періодах, але отриманій платником у поточному звітному періоді, за наявності документального підтвердження такого запізнення, а також за умови, що не минуло 365 календарних днів (60 календарних днів) з дня виписування податкової накладної.
Стосовно питання можливості заповнення податкової накладної та реєстру виданих та отриманих податкових накладних змішаним способом (п. 17 Пам'ятки) слід зазначити, що дописування чи виправлення даних податкової накладної вручну (кульковою, гелевою, чорнильною чи іншою ручкою) неможливе, оскільки податкова накладна, як і будь-який інший звітний документ, складається одним із вибраних платником способів: друком або вручну.
Зазначене продиктовано необхідністю унеможливлення самостійного виправлення даних у податкових накладних продавцем або покупцем без повідомлення про це контрагента.
Серед питань заповнення податкової накладної, що виникаються у платників податку, також є питання написання адреси (місцезнаходження) в податковій накладній (п. 27 Пам'ятки).
Рекомендований Пам'яткою формат написання адреси відповідає міжнародно визнаному формату. Водночас для визнання податкового кредиту важливим є відповідність адреси, зазначеної в податковій накладній, даним, що містяться в реєстраційних документах платника, а не порядок їх написання чи скорочення. Аналогічне стосується і формату написання телефонного номера.
Доволі часто у платників виникає запитання щодо можливості скріплення податкової накладної не лише основною печаткою, а й печаткою «Для податкових накладних» (п. 33 Пам'ятки з урахуванням змін, внесених листом № 14839/7/16-1517).
Пунктом 16 Порядку № 969 передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку – продавця.
Для скріплення податкових накладних може бути використано спеціальну печатку «Для податкових накладних». Порядок її використання та перелік осіб, уповноважених виписувати податкові накладні, встановлюються документами платника податку, які визначають його облікову політику.
Для філій, яким делеговано право виписування податкових накладних, можуть бути виготовлені такі самі печатки, але вони мають містити слово «Філія» та назву філії.
Печатки «Канцелярія», «Для документів», «Для довідок» та інші, що мають спеціальне призначення, на податкову накладну ставитися не можуть.
Людмила Косміна
Заступник начальника Управління адміністрування
податку на додану вартість Департаменту
оподаткування юридичних осіб ДПС України
Світлана Бабенко
Головний державний податковий інспектор
відділу розробки та аналізу податкового
законодавства з податку на додану вартість Управління
«Вісник податкової служби України», вересень 2011 р., № 34 (654), с. 13
Дата підготовки 16.09.2011
____________
Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН
Взято с сайта: Бухгалтер911
Немає коментарів :
Дописати коментар