Відповідальність за непроведення індексації
За порушення законодавства про індексацію грошових доходів населення відповідно до ст. 15 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-ХІІ в редакції Закону від 06.02.2003 р. № 491-IV (далі – Закон № 491) винні особи притягуються до відповідальності згідно із законодавством.
Сьогодні посадових осіб підприємств та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності за порушення трудового законодавства, до яких належить непроведення індексації, можуть притягнути до адміністративної відповідальності на підставі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Згідно з цією статтею КУпАП на таких осіб може бути накладено штраф у розмірі від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 грн. до 850 грн.).
За непроведення індексації посадових осіб підприємств (підприємців) можуть притягнути до адміністративної відповідальності
Контроль за дотриманням законодавства про індексацію грошових доходів населення відповідно до ст. 14 Закону № 491 здійснюється відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування.
Функції державного контролю та нагляду за додержанням законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а отже, і за проведенням індексації) покладено на Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (далі – Держнаглядпраці) та його територіальні органи – територіальні державні інспекції праці (далі – ТДІП). Їх функції, права та обов'язки регламентовано Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 50, зі змінами та доповненнями (далі – Положення № 50).
На виконання цього Положення і для здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю було затверджено Порядок проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003 р. № 72 (далі – Порядок № 72).
До обов'язків Держнаглядпраці входить перевірка правильності та своєчасності проведення індексації грошових доходів громадян на підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю.
Процедура проведення перевірки
Перевірки, здійснювані посадовими особами Держнаглядпраці та ТДІП, поділяються на (пп. 1.4 п. 1 Порядку № 72):
– планові та позапланові;
– за дорученням керівництва Держнаглядпраці та ТДІП;
– за дорученням правоохоронних органів;
– за пропозицією установ, організацій;
– за зверненнями громадян.
Слід зауважити, що державний інспектор праці ТДІП (далі – інспектор праці) має право безперешкодно в будь-який час без попереднього повідомлення відвідувати підприємства, виробничі приміщення суб'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, для перевірки дотримання законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Для проведення перевірки інспектор праці повинен мати при собі (пп. 2.4 п. 2 Порядку № 72):
– службове посвідчення встановленого зразка;
– персональну круглу номерну печатку;
– текст Положення № 50;
– текст Положення про територіальну державну інспекцію праці Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
– якщо перевірка проводиться за дорученням будь-якого органу, якому законодавством надано право давати доручення представникам інспекцій праці, – наявність відповідного доручення (Держнаглядпраці, ТДІП, правоохоронних органів).
Як бачимо, для перевіряючого Порядком № 72 чітко визначено перелік документів, які повинні бути в нього перед початком перевірки. Отже, відсутність хоча б одного із зазначених документів у інспектора праці дозволить підприємству (підприємцю) дещо відстрочити початок перевірки.
Розглянемо основні моменти проведення перевірки, передбачені п. 3 Порядку № 72:
1. Інспектор праці починає здійснення перевірки з повідомлення керівництва перевіряючої організації (підприємця) про проведення перевірки додержання законодавства про працю чи загальнообов'язкового державного соціального страхування. Інспектор повинен відрекомендуватися (показати посвідчення) і за необхідності:
– розповісти про свої обов'язки та повноваження;
– ознайомити з питаннями, які розглядатимуться при проведенні перевірки;
– застерегти, які документи необхідно надати для перевірки.
2. Для виконання своїх службових обов'язків за місцем проведення перевірки інспектору праці має бути надано робоче місце з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками та створено умови для здійснення наданих йому повноважень.
3. Далі здійснюється власне перевірка.
За результатами кожної перевірки складається акт перевірки (за формою додатка 1 до Порядку № 72).
Відповідно до пп. 4.1 п. 4 Порядку № 72 у разі виявлення порушень законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування додатково складається припис (за формою додатка 2 до Порядку № 72).
Приписом установлюється обов'язковість усунення виявлених порушень, у тому числі порядку проведення індексації.
За результатами кожної перевірки складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень додатково складається припис
У разі незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, до нього додаються документально підтверджені заперечення.
Один примірник акта і припис під розпис надається керівнику організації, що перевіряється (підприємцю).
Якщо зазначені документи неможливо вручити керівнику особисто, то акт і припис направляються рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Про це робиться позначка в цих документах із зазначенням причини.
Контроль за виконанням припису
Вимоги припису підлягають обов'язковому виконанню з письмовим повідомленням про вжиті заходи особи, котра видала його, у встановлений нею строк.
Відповідно до пп. 4.4 п. 4 Порядку № 72 контроль за виконанням припису для інспектора праці є обов'язковим.
Після закінчення строку, визначеного приписом для усунення виявлених порушень, інспектор проводить повторну контрольну перевірку виконання вимог припису.
У цьому випадку складається акт за наслідками контролю виконання припису. У ньому фіксуються результати виконання кожної вимоги припису.
Якщо інспектор праці виявляє неусунені порушення, він обов'язково складає повторний припис.
Крім того, відповідно до пп. 4.5 п. 4 Порядку № 72 за результатами перевірки виконання припису інспектор праці аналізує виявлені правопорушення з таким обов'язковим реагуванням:
– направленням матеріалів до правоохоронних органів;
– складанням протоколів про адміністративні правопорушення;
– винесенням постанови про накладення штрафу;
– унесенням власнику подання про притягнення роботодавця до дисциплінарної відповідальності.
Контрольні перевірки здійснюються до повного усунення виявлених порушень.
За результатами кожної перевірки складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень додатково складається припис
Тому чим швидше та правильніше буде виконано вимоги припису, тим менше контрольних перевірок буде в подальшому. До того ж це допоможе уникнути додаткового адміністративного штрафу, передбаченого ст. 1886 КУпАП. Підставою для його накладення є невиконання законних вимог Держнаглядпраці та ТДІП або створення перешкод для діяльності цих органів. Ці порушення тягнуть за собою застосування штрафу до посадових осіб від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 грн. до 238 грн.).
Притягнення до адміністративної відповідальності
При прийнятті рішення про притягнення посадових осіб підприємств (підприємця) до адміністративної відповідальності складається протокол про адміністративне порушення (далі – протокол). Його форму та порядок складання викладено в Інструкції з оформлення органами Держнаглядпраці матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженій наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003 р. № 72 (далі – Інструкція № 72).
У протоколі зазначаються:
– дата і місце його складання;
– посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол;
– відомості про порушника: прізвище, ім'я, по батькові; громадянство; рік та місце народження; місце проживання; місце роботи, посада; документ, що засвідчує особу;
– місце, час вчинення і сутність адміністративного правопорушення;
– нормативно-правовий акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення;
– адреси свідків;
– пояснення порушника по суті вчиненого правопорушення (про визнання своєї вини стосовно допущених порушень трудового законодавства або незгода з викладеними у протоколі порушеннями). У разі відмови від надання письмового пояснення у протоколі зазначається: «(прізвище, ім'я, по батькові посадової особи) від надання пояснень по суті порушень, викладених у протоколі, відмовився»;
– заподіяння матеріальної шкоди, якщо правопорушення її спричинило;
– інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У присутності інспектора праці правопорушник ознайомлюється зі складеним протоколом, йому роз'яснюються права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що підтверджується його підписом у протоколі.
Протокол підписується особою (державним інспектором праці), котра склала його, та особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано і цими особами. У разі відмови від підписання протоколу особою, яка вчинила правопорушення, вноситься відповідний запис. Крім того, правопорушник може викладати мотиви своєї відмови від підписання.
Після оформлення та підписання протоколу формується справа про адміністративне правопорушення для направлення до суду. І лише судом може бути винесено рішення про накладення адміністративного штрафу за ст. 41 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення за ст. 1886 КУпАП розглядається за місцем його вчинення у п'ятнадцатиденний строк з дня отримання протоколу та інших матеріалів справи (акта перевірки, припису тощо) посадовою особою ТДІП, до компетенції якої входить його розгляд.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа інспекції виносить відповідно до статей 283–285 КУпАП постанову про накладення штрафу відповідно до ст. 1886 КУпАП. Форму цієї постанови наведено в додатку 2 до Інструкції № 72.
Розв'язання спорів з питань індексації
Спори, що виникають з питань індексації грошових доходів населення, розв'язуються в судовому порядку (ст. 16 Закону № 491 і п. 13 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078).
Крім того, відповідно до пп. 5.3 п. 5 Порядку № 72 рішення посадових осіб Держнаглядпраці і ТДІП може бути оскаржено в десятиденний строк вищій за рівнем посадовій особі ТДІП, а у випадку невирішення питання – у керівництві Держнаглядпраці та в суді в законодавчо встановленому порядку.
Для оскарження до Держнаглядпраці та ТДІП складається і подається скарга. Її подання в установлений строк призупиняє виконання припису до моменту розгляду. Скарга розглядається в п'ятнадцатиденний строк від дня надходження (якщо інше не встановлено законодавством).
Крім того, шляхом подання скарги може бути оскаржено і постанову про накладення штрафу відповідно до ст. 1886 КУпАП. До того ж вищезазначену постанову може бути опротестовано прокурором. Пред'явлення скарги та протесту призупиняє виконання постанови.
При розгляді посадовою особою Держнаглядпраці та ТДІП скарги (протесту прокурора) на постанову про накладення штрафу відповідно до ст. 1886 КУпАП приймається одне з рішень, яке:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу (протест прокурора) – без задоволення;
2) скасовує постанову та надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову та закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативно-правовими актами про відповідальність за адміністративне правопорушення. При цьому нове стягнення не повинно бути більшим, ніж передбачено в постанові, що оскаржується (опротестовується).
Копія такого рішення на постанову протягом трьох днів направляється особі, щодо якої його винесено (на протест прокурора – прокурору).
Сплата адміністративного штрафу
Штраф сплачується порушником до бюджету протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому постанови про накладення штрафу. Якщо постанова оскаржується (опротестовується), але залишається без змін, а скарга (протест) – без задоволення, штраф сплачується протягом п'ятнадцяти днів від дня повідомлення про таке рішення (ст. 307 КУпАП).
Для підтвердження факту сплати адміністративного штрафу платники повинні надавати посадовій особі інспекції праці розрахункові документи про оплату (платіжні доручення або корінці прибуткових документів). Ці документи необхідні для внесення інспектором відповідної позначки про виконання постанови.
Якщо штраф не сплачується у строк, постанова про накладення штрафу направляється до виконавчої служби для примусового стягнення.
Михайло Вишневський
Економіст-аналітик редакції газети
«Податки та бухгалтерський облік»
Немає коментарів :
Дописати коментар