Об обложении НДС консультационных услуг

Згідно з пп. «б» п.185.1 ст. 185 р.V Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу.

Статтею 186 р.V Кодексу визначається місце постачання товарів та послуг. Правила визначення місця постачання послуг встановлені пунктами 186.2, 186.3 та 186.4 ст.186 р.V Кодексу.

Місцем постачання послуг, перерахованих в п.186.3 ст.186 р.V Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Відповідно до пп.196.1.14 п.196.1 ст.196 р.V Кодексу не є об’єктом оподаткування операції з постачання послуг, визначених у пп. «в» п.186.3 ст.186 р.V цього Кодексу, а саме: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Тобто, пп. «в» п.186.3 ст.186 р.V Кодексу визначено не види діяльності платників податку, а перелік послуг, стосовно яких встановлено окремі правила визначення місця постачання послуг, і які крім того, згідно з пп.196.1.14 п.196.1 ст.196 р.V Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ. Наданий платнику податку органами державної статистики КВЕД не обумовлює обов’язку оподаткування чи неоподаткування наданих ним послуг

Враховуючи наведене, а також те, що згідно з Кодексом платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (ст.36 р.І Кодексу), платники податку повинні самостійно визначати і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом. При цьому, зважаючи на те, що податкова звітність грунтується на даних бухгалтерського обліку (п.2 ст.3 Закону України від 16.07.99 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон №996), з урахуванням змін і доповнень), при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку: превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Також слід враховувати умови, вказані в договорі про надання тієї чи іншої послуги, наявність у платника податку — виконавця послуги працівників відповідних кваліфікацій, відповідних основних фондів, дозволів, ліцензій тощо, та результати виконання послуг (акти, висновки, звіти чи інші документи, які відображають результат їх виконання).

Так, консультаційна послуга може надаватись виключно з тих питань, які стосуються основної діяльності платника податку, яким надається консультація, а представник платника податку, який надає консультацію повинен мати відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень, про що має бути вказана відповідна інформація в консультаційному висновку.

Методичні рекомендації з наведених вище питань надані ДПА України листом від 26.05.11 №14837/7/16-1517.

Управління масово-роз’яснювальної
роботи та звернень громадян
ДПА у Дніпропетровській області

Похожие материалы: