- Чи відносяться на витрати платника податку на прибуток купівля шин та акумуляторів?
- Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291 на субрахунку 207 "Запасні частини" ведеться облік придбаних та виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у
запасі та обороті. Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, враховані в ціні автомобіля та включені до його первісної вартості обліковуються у складі основних засобів. Шини враховані у складі основних засобів також обліковуються у Картці обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини за формою 5, наведеною у додатку до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 20.05.2006 №488 "Про затвердження експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі".
Нормами Положення про технічне обслуговування i ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.98 №102 (далі - Положення №102), визначено порядок проведення технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів, що поширюється на юридичних і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів), незалежно від форми власності. Згідно з Положенням №102 технічне обслуговування – комплекс операцій чи операція з підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання і транспортування. Отже, операції із заміни на автомобілі шин належить до технічного обслуговування автотранспортного засобу. Витрати на технічне обслуговування автомобіля відносяться згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України до інших витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, зокрема у складі загальновиробничих витрат, адміністративних витрат або витрат на збут.
Слід зазначити, що вартість шин списується на витрати в момент визнання шин непридатними для використання. Таке рішення приймає призначена керівником комісія з питань обліку пробігу (наробітку), обігу і списання пневматичних шин автомобіля. Документується рішення комісії в Картці обліку пробігу, яка в такому разі виконує функції акта на списання.
Порядок віднесення на витрати акумуляторів аналогічний порядку для автомобільних шин. Незначні відмінності бухгалтерського обліку полягають в наступному, що аналітичний облік акумуляторів ведеться у Картці обліку наробітку та відстежування обігу акумуляторів за формою, наведеною у додатку до Правил експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 02.07.08 №795.
Списання акумуляторів на витрати здійснюється на підставі висновку комісії, яку наказом керівника підприємства уповноважують визначити фактичний стан акумуляторів, приймати рішення щодо подальшого їх експлуатування: ремонту, списання, передання на утилізацію тощо. Рішення комісії з наведенням причини зняття акумуляторів з експлуатування зазначають в Картці обліку, яку веде спеціально призначена посадова особа. Оформлена Картка обліку з висновками про списання акумуляторів є актом списання.
- Чи можуть платники податку на прибуток нараховувати амортизацію?
- Відповідно до пункту 144.1 статті 144 амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року; витрати на капітальне поліпшення землі, не пов’язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі; капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об’єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 Податкового кодексу України; сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 Податкового кодексу України; вартість безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об’єктів.
Отже, якщо платником податку такі витрати понесені, то амортизація нараховується, за умови, що такі основні засоби використовуються у власній господарській діяльності платника податку.
- Чи включається до витрат платника податку на прибуток благодійна допомога?
- Відповідно до підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат, які враховуються при обчисленні податку на прибуток підприємства, включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у статті 157 розділу ІІІ Податкового кодексу України в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
При цьому в разі якщо за результатами попереднього звітного року платником податку отримано від’ємний результат об’єкта оподаткування, то сума коштів, що перераховується, визначається з урахуванням оподатковуваного прибутку, отриманого в році, що передує року декларування такого річного від’ємного значення, але не раніш як за чотири попередні звітні роки.
Платником податку отримано в I кварталі 2011 року матеріальну допомоги від фізичної особи засновника, що включена до доходу та з якої сплачено податок на прибуток. Чи має право такий платник податку, при поверненні зазначеної допомоги в II – IV кварталі 2011 року збільшити витрати та зменшити базу оподаткування на зазначену суму?
Керуючись підпунктом 135.5.5 пункту 135.5 ПКУ зазначаємо, що інші доходи, які враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), у тому числі мають право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 ПКУ.
При цьому, у разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. Одночасно, слід відмітити, що у разі такого повернення доходи платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
- Чи відносяться до витрат платника податку на прибуток, витрати з послуг ремонту комп’ютерної техніки придбаної у суб’єкта підприємницької діяльності на єдиному податку?
- Відповідно до підпункту 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 ПКУ при визначенні оподатковуваного прибутку не враховуються витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи — платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).
Поряд з цим, до послуг у сфері інформатизації належать послуги, визначені у розділі 72 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, який затверджено і введено в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97р. №822 (далі – Наказ №822). Слід зазначити, що з 31 грудня 2011 року Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97, затверджений Наказом №822, буде скасовано згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року №457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" (надалі - Наказ №457). Разом з цим, згідно з Наказом №457, на заміну ДК 016-97 затверджено Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, який набирає чинність 1 січня 2011 року. При цьому, пунктом 6 Наказу №457 встановлений термін одночасної дії ДК 016-97 та ДК 016:2010 з 01.01.2011 по 31.12.2011.
- Який порядок відображення в податковому обліку операції надання поворотної фінансової допомоги від засновника за умови, що така допомога отримана у вересні 2011 року, а повернення відбудеться у вересні 2012 року?
- Податковий кодекс України набрав чинності з 1 січня 2011 року. Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" розділ ІІІ Податкового кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Відповідно до підпункту 135.5.5 пункту 135.5 ПКУ інші доходи, які враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, у тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 ПКУ. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Вищеописаний порядок відображення в доходах/витратах платника податку сум отриманої фінансової допомоги не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
- Коли для комітентів виникають витрати, по факту оплати? Чи може зарахувати комітент витрати у день оплати, якщо акт на комісійну винагороду виписано за результатами місяця 31-го числа?
- Відповідно до п.137.5 ст.137 ПКУ у разі продажу товарів за договором комісії (агентським договором) платником податку - комітентом датою отримання доходу від такого продажу вважається дата продажу товарів, що належать комітенту, яка зазначена у звіті комісіонера (агента). У разі придбання товарів (робіт, послуг) за договорами комісії операція з перерахування коштів комітентом комісіонеру в межах договору комісії не є купівлею товарів (робіт, послуг), а отже, витрат у комітента на таку дату не виникає.
Згідно з пунктом 138.4 статті 138 ПКУ витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Отже, витрати комітента на придбання товарів (робіт послуг), в тому числі витрати на сплату комісійної винагороди комісіонеру, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
- В грудні 2010 року за результатами підписки на 1-ий та 2-гий рік передплати були включені до валового доходу, а 01.04.2011 при відвантажені видання по підписці доходів вже не буде. Як в податковому обліку відобразяться витрати видавця?
- Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (п.137.1 ст.137 ПКУ). Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПКУ). Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III ПКУ – це витрати, що прямо пов’язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу (пп.14.1.228 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Одночасно, слід зазначити, що згідно з пунктом 7 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування.
З урахуванням викладеного, оскільки вартість товарів, оплачена у вигляді авансів (передоплати) до 01.04.2011, не визнається як дохід від реалізації товарів, то і витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з придбанням таких товарів, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.
- Чи можна враховувати вартість товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), які обліковуються в залишках на 01.04.2011 та за які не було отримано коштів у складі собівартості при їх реалізації після 01.04.2011?
- Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПКУ доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 та складаються з інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 та у статті 136 ПКУ.
Зокрема, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (п.137.1 ст.137 ПКУ). Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів та інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 ПКУ, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 ПКУ.
Згідно з пунктом 138.4 статті 138 ПКУ витрати, які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Отже, платники податку на дату набрання чинності ПКУ мають провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться у запасах, визначити їх собівартість згідно з нормами ПКУ та врахувати її в частині матеріальної складової у складі витрат звітного періоду, в якому буде визнано доходи від реалізації таких товарів.
- Чи враховується у складі витрат, починаючи з 01.04.2011 року від’ємне значення (збитки), які обліковуються на 01.01.2011 року?
- Враховуючи, що відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX норми розділу III ПКУ застосовується починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, до вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток, у разі якщо об’єкт оподаткування має від’ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1. статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств."
При цьому, у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Зокрема, згідно яких починаючи зі звітного податкового періоду – 3 квартали, у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У 2011 році сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010р., включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року.
Таким чином, починаючи з 01.04.2011 року слід керуватися положенням пункту 3 підрозділу 4 р. ХХ "Перехідні положення" ПКУ яким визначено, що якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.
- Як відносяться до складу витрат, витрати на пальне (бензин)?
- У відповідності із абзацом "в" підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 ПКУ витрати на утримання основних засобів, інших необоротних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона) належать до адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством. Такі витрати у складі інших витрат визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п.138.5 ст.138 ПКУ).
При цьому, при підтверджені вищезазначених витрат, слід керуватись положеннями пункту 138.2 статті 138 ПКУ відповідно до якого витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здіснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ ПКУ. Зокрема, пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі перинних документів, регістрів бухгалтерського опіку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Разом з тим, списання фактично витрачених пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів ведеться на підставі подорожніх листів, форма якого визначена наказом Держкомстату України від 17.02.98 №74 "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування". Списання пально-мастильних матеріалів здійснюється згідно з фактичною вартістю витрачених пально-мастильних матеріалів з урахуванням норм витрат, наведених у наказі Міністерства транспорту України від 10.02.98р. №43 "Про затвердження норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті" зі змінами та доповненнями.
- Чи є обов’язковим укладення договору оренди АТП з директором підприємства який є власником об’єкта оренди (авто) та яким чином підтверджуються витрати понесенні у зв’язку із експлуатацією орендованого об’єкта (авто)?
- Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ.
Відповідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями податковий облік базується на даних бухгалтерського обліку при цьому, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції (ч.2 ст.3; ч.2 та 3 ст.9 Закону). Документами при здійсненні операцій з оперативної оренди є, зокрема договір, оформлений належним чином; акт прийому-передачі майна (наприклад, передача автотранспорту в оперативну оренду); акт прийому-передачі наданих послуг (оренда автотранспорту); рахунок, що надається орендодавцем для оплати зазначених послуг, та інші документи, які підтверджують виконання послуг.
Враховуючи вищевикладене, при передачі автомобіля в оренду орендодавець повинен надати орендареві відповідну технічну документацію на такий транспортний засіб.
Відповідно до п.16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998р. №1388, за бажанням власника транспортного засобу надати право керування таким засобом іншій особі, підрозділ Державтоінспекції видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом. Копія документа, що підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, додається до матеріалів, що необхідні для оформлення тимчасового реєстраційного талона.
Оскільки до складу витрат можуть бути віднесені лише ті витрати, які підтверджуються первинними документами, що відповідають всім умовам бухгалтерського обліку стосовно їх оформлення, то для формування витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, при здійсненні господарської операції з оренди автотранспорту, платник податку має оформити тимчасовий реєстраційний талон, який підтвердить право використання орендованого транспортного засобу.
- У разі якщо підприємство частково (по одному виду діяльності) звільняється від оподаткування відповідно до абзацу д) підпункту 17 підрозділу 4 розділу XX яким чином розділяються витрати по рахунках 91; 92; 93; 94 (частково) по видах діяльності оподатковуваних та неоподатковуваних доходах?
- Відповідно до пункту 152.11. статті 152 Податкового кодексу України платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому:
до складу витрат таких платників податку, пов’язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов’язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку);
сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов’язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування.
У разі якщо основні засоби використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов’язані як з діяльністю, дохід (прибуток) від провадження якої звільняється від оподаткування, так і з іншою діяльністю.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291 субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, що не наведена в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм цієї Інструкції, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.
Таким чином, підприємство має виділити окремі субрахунки (рахунки другого, третього порядків) для розмежування витрат за діяльністю яка оподатковується на загальних засадах та яка звільняється від оподаткування.
Похожие материалы:
- Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291 на субрахунку 207 "Запасні частини" ведеться облік придбаних та виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у
запасі та обороті. Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, враховані в ціні автомобіля та включені до його первісної вартості обліковуються у складі основних засобів. Шини враховані у складі основних засобів також обліковуються у Картці обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини за формою 5, наведеною у додатку до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 20.05.2006 №488 "Про затвердження експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі".
Нормами Положення про технічне обслуговування i ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.98 №102 (далі - Положення №102), визначено порядок проведення технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів, що поширюється на юридичних і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів), незалежно від форми власності. Згідно з Положенням №102 технічне обслуговування – комплекс операцій чи операція з підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання і транспортування. Отже, операції із заміни на автомобілі шин належить до технічного обслуговування автотранспортного засобу. Витрати на технічне обслуговування автомобіля відносяться згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України до інших витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, зокрема у складі загальновиробничих витрат, адміністративних витрат або витрат на збут.
Слід зазначити, що вартість шин списується на витрати в момент визнання шин непридатними для використання. Таке рішення приймає призначена керівником комісія з питань обліку пробігу (наробітку), обігу і списання пневматичних шин автомобіля. Документується рішення комісії в Картці обліку пробігу, яка в такому разі виконує функції акта на списання.
Порядок віднесення на витрати акумуляторів аналогічний порядку для автомобільних шин. Незначні відмінності бухгалтерського обліку полягають в наступному, що аналітичний облік акумуляторів ведеться у Картці обліку наробітку та відстежування обігу акумуляторів за формою, наведеною у додатку до Правил експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 02.07.08 №795.
Списання акумуляторів на витрати здійснюється на підставі висновку комісії, яку наказом керівника підприємства уповноважують визначити фактичний стан акумуляторів, приймати рішення щодо подальшого їх експлуатування: ремонту, списання, передання на утилізацію тощо. Рішення комісії з наведенням причини зняття акумуляторів з експлуатування зазначають в Картці обліку, яку веде спеціально призначена посадова особа. Оформлена Картка обліку з висновками про списання акумуляторів є актом списання.
- Чи можуть платники податку на прибуток нараховувати амортизацію?
- Відповідно до пункту 144.1 статті 144 амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року; витрати на капітальне поліпшення землі, не пов’язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі; капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об’єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 Податкового кодексу України; сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 Податкового кодексу України; вартість безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об’єктів.
Отже, якщо платником податку такі витрати понесені, то амортизація нараховується, за умови, що такі основні засоби використовуються у власній господарській діяльності платника податку.
- Чи включається до витрат платника податку на прибуток благодійна допомога?
- Відповідно до підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат, які враховуються при обчисленні податку на прибуток підприємства, включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у статті 157 розділу ІІІ Податкового кодексу України в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
При цьому в разі якщо за результатами попереднього звітного року платником податку отримано від’ємний результат об’єкта оподаткування, то сума коштів, що перераховується, визначається з урахуванням оподатковуваного прибутку, отриманого в році, що передує року декларування такого річного від’ємного значення, але не раніш як за чотири попередні звітні роки.
Платником податку отримано в I кварталі 2011 року матеріальну допомоги від фізичної особи засновника, що включена до доходу та з якої сплачено податок на прибуток. Чи має право такий платник податку, при поверненні зазначеної допомоги в II – IV кварталі 2011 року збільшити витрати та зменшити базу оподаткування на зазначену суму?
Керуючись підпунктом 135.5.5 пункту 135.5 ПКУ зазначаємо, що інші доходи, які враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), у тому числі мають право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 ПКУ.
При цьому, у разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. Одночасно, слід відмітити, що у разі такого повернення доходи платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
- Чи відносяться до витрат платника податку на прибуток, витрати з послуг ремонту комп’ютерної техніки придбаної у суб’єкта підприємницької діяльності на єдиному податку?
- Відповідно до підпункту 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 ПКУ при визначенні оподатковуваного прибутку не враховуються витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи — платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).
Поряд з цим, до послуг у сфері інформатизації належать послуги, визначені у розділі 72 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, який затверджено і введено в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97р. №822 (далі – Наказ №822). Слід зазначити, що з 31 грудня 2011 року Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97, затверджений Наказом №822, буде скасовано згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року №457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" (надалі - Наказ №457). Разом з цим, згідно з Наказом №457, на заміну ДК 016-97 затверджено Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, який набирає чинність 1 січня 2011 року. При цьому, пунктом 6 Наказу №457 встановлений термін одночасної дії ДК 016-97 та ДК 016:2010 з 01.01.2011 по 31.12.2011.
- Який порядок відображення в податковому обліку операції надання поворотної фінансової допомоги від засновника за умови, що така допомога отримана у вересні 2011 року, а повернення відбудеться у вересні 2012 року?
- Податковий кодекс України набрав чинності з 1 січня 2011 року. Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" розділ ІІІ Податкового кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Відповідно до підпункту 135.5.5 пункту 135.5 ПКУ інші доходи, які враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, у тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 ПКУ. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Вищеописаний порядок відображення в доходах/витратах платника податку сум отриманої фінансової допомоги не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
- Коли для комітентів виникають витрати, по факту оплати? Чи може зарахувати комітент витрати у день оплати, якщо акт на комісійну винагороду виписано за результатами місяця 31-го числа?
- Відповідно до п.137.5 ст.137 ПКУ у разі продажу товарів за договором комісії (агентським договором) платником податку - комітентом датою отримання доходу від такого продажу вважається дата продажу товарів, що належать комітенту, яка зазначена у звіті комісіонера (агента). У разі придбання товарів (робіт, послуг) за договорами комісії операція з перерахування коштів комітентом комісіонеру в межах договору комісії не є купівлею товарів (робіт, послуг), а отже, витрат у комітента на таку дату не виникає.
Згідно з пунктом 138.4 статті 138 ПКУ витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Отже, витрати комітента на придбання товарів (робіт послуг), в тому числі витрати на сплату комісійної винагороди комісіонеру, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
- В грудні 2010 року за результатами підписки на 1-ий та 2-гий рік передплати були включені до валового доходу, а 01.04.2011 при відвантажені видання по підписці доходів вже не буде. Як в податковому обліку відобразяться витрати видавця?
- Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (п.137.1 ст.137 ПКУ). Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПКУ). Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III ПКУ – це витрати, що прямо пов’язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу (пп.14.1.228 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Одночасно, слід зазначити, що згідно з пунктом 7 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування.
З урахуванням викладеного, оскільки вартість товарів, оплачена у вигляді авансів (передоплати) до 01.04.2011, не визнається як дохід від реалізації товарів, то і витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з придбанням таких товарів, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.
- Чи можна враховувати вартість товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), які обліковуються в залишках на 01.04.2011 та за які не було отримано коштів у складі собівартості при їх реалізації після 01.04.2011?
- Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПКУ доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 та складаються з інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 та у статті 136 ПКУ.
Зокрема, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (п.137.1 ст.137 ПКУ). Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів та інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 ПКУ, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 ПКУ.
Згідно з пунктом 138.4 статті 138 ПКУ витрати, які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Отже, платники податку на дату набрання чинності ПКУ мають провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться у запасах, визначити їх собівартість згідно з нормами ПКУ та врахувати її в частині матеріальної складової у складі витрат звітного періоду, в якому буде визнано доходи від реалізації таких товарів.
- Чи враховується у складі витрат, починаючи з 01.04.2011 року від’ємне значення (збитки), які обліковуються на 01.01.2011 року?
- Враховуючи, що відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX норми розділу III ПКУ застосовується починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, до вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток, у разі якщо об’єкт оподаткування має від’ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1. статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств."
При цьому, у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Зокрема, згідно яких починаючи зі звітного податкового періоду – 3 квартали, у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У 2011 році сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010р., включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року.
Таким чином, починаючи з 01.04.2011 року слід керуватися положенням пункту 3 підрозділу 4 р. ХХ "Перехідні положення" ПКУ яким визначено, що якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.
- Як відносяться до складу витрат, витрати на пальне (бензин)?
- У відповідності із абзацом "в" підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 ПКУ витрати на утримання основних засобів, інших необоротних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона) належать до адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством. Такі витрати у складі інших витрат визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п.138.5 ст.138 ПКУ).
При цьому, при підтверджені вищезазначених витрат, слід керуватись положеннями пункту 138.2 статті 138 ПКУ відповідно до якого витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здіснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ ПКУ. Зокрема, пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі перинних документів, регістрів бухгалтерського опіку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Разом з тим, списання фактично витрачених пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів ведеться на підставі подорожніх листів, форма якого визначена наказом Держкомстату України від 17.02.98 №74 "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування". Списання пально-мастильних матеріалів здійснюється згідно з фактичною вартістю витрачених пально-мастильних матеріалів з урахуванням норм витрат, наведених у наказі Міністерства транспорту України від 10.02.98р. №43 "Про затвердження норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті" зі змінами та доповненнями.
- Чи є обов’язковим укладення договору оренди АТП з директором підприємства який є власником об’єкта оренди (авто) та яким чином підтверджуються витрати понесенні у зв’язку із експлуатацією орендованого об’єкта (авто)?
- Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ.
Відповідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями податковий облік базується на даних бухгалтерського обліку при цьому, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції (ч.2 ст.3; ч.2 та 3 ст.9 Закону). Документами при здійсненні операцій з оперативної оренди є, зокрема договір, оформлений належним чином; акт прийому-передачі майна (наприклад, передача автотранспорту в оперативну оренду); акт прийому-передачі наданих послуг (оренда автотранспорту); рахунок, що надається орендодавцем для оплати зазначених послуг, та інші документи, які підтверджують виконання послуг.
Враховуючи вищевикладене, при передачі автомобіля в оренду орендодавець повинен надати орендареві відповідну технічну документацію на такий транспортний засіб.
Відповідно до п.16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998р. №1388, за бажанням власника транспортного засобу надати право керування таким засобом іншій особі, підрозділ Державтоінспекції видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом. Копія документа, що підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, додається до матеріалів, що необхідні для оформлення тимчасового реєстраційного талона.
Оскільки до складу витрат можуть бути віднесені лише ті витрати, які підтверджуються первинними документами, що відповідають всім умовам бухгалтерського обліку стосовно їх оформлення, то для формування витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, при здійсненні господарської операції з оренди автотранспорту, платник податку має оформити тимчасовий реєстраційний талон, який підтвердить право використання орендованого транспортного засобу.
- У разі якщо підприємство частково (по одному виду діяльності) звільняється від оподаткування відповідно до абзацу д) підпункту 17 підрозділу 4 розділу XX яким чином розділяються витрати по рахунках 91; 92; 93; 94 (частково) по видах діяльності оподатковуваних та неоподатковуваних доходах?
- Відповідно до пункту 152.11. статті 152 Податкового кодексу України платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому:
до складу витрат таких платників податку, пов’язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов’язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку);
сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов’язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування.
У разі якщо основні засоби використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов’язані як з діяльністю, дохід (прибуток) від провадження якої звільняється від оподаткування, так і з іншою діяльністю.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291 субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, що не наведена в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм цієї Інструкції, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.
Таким чином, підприємство має виділити окремі субрахунки (рахунки другого, третього порядків) для розмежування витрат за діяльністю яка оподатковується на загальних засадах та яка звільняється від оподаткування.
Немає коментарів :
Дописати коментар