Новые правила налогообложения финансовой помощи

З 1 квітня 2011 року набув чинності розділ 3 Податкового кодексу України (далі – «Податковий кодекс»), який має назву «Податок на прибуток».

Проте, як свідчить практика не всі звернули увагу на окремі особливості оподаткування фінансової допомоги, які застосовуються вже з 1 січня 2011року, але
про все по черзі.

Фінансова допомога для цілей оподаткування існує у двох формах – безповоротна фінансова допомого і поворотна фінансова допомога.

Згідно п.14.1.257 безповоротна фінансова допомога - сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Відповідно, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Зазвичай з договорами поворотної фінансової допомого ототожнюються договори безвідсоткової позики.

Перше на що треба звернути – визначення цих термінів знаходиться у першому розділі Податкового кодексу, а отже ці дефініції застосовуються вже з 1 січня 2011 року.

По друге – «безповоротна фінансова допомога» і «поворотна фінансова допомога» вживаються не тільки до податку на прибуток, а й до інших податків, порядок обчислення яких передбачає використання вказаних термінів.

По третє – для поворотної фінансової допомоги законодавець не передбачив перехідних положень і тому з 1 січня 2011 (для цілей податку на прибуток з 1 квітня 2011) для перехідних сум поворотної фінансової допомоги застосовуються правила, визначені Податковим кодексом.

Розглянемо ситуацію, коли суб’єкт підприємницької діяльності незалежно від того юридична особа, чи фізична особа підприємець, надає позику фізичній особі.

Відповідно до п.165.1.31 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи: основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником ПДФО іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Можна тільки порадіти, що законодавець нарешті врегулював це питання, проте не все так просто. Як завжди до «ложки меду» додається «ложка дьогтю».

Відповідно до п.14.1.47 Податкового кодексу додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV цього Кодексу).

Зверніть увагу на пп. «ґ» п.164.2.17 Податкового кодексу. Згідно з цим підпунктом, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу),у т.ч., але не виключно, у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги.

Отже, позикодавець набуває відносно позичальника статусу податкового агента і нараховує суму додаткового блага у вигляді умовного нарахування процентів на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду. На думку автора, під звітним періодом слід розуміти календарний місяць у якому фізичній особі надана позика. Проценти розраховуються у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Але це ще не все. Додаткове благо у даному випадку надане фізичній особі у вигляді знижки (нульової ставки) за користування грошовими коштами, тобто у не грошовій формі.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 Податкового кодексу.

Згідно з цим пунктом, база оподаткування додаткового блага (сума умовно нарахованих відсотків) має бути збільшена. Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100: (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;
Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі, а саме це й відбувається у цій ситуації, податок сплачується (перераховується) податковим агентом до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Тобто, за звичай це перше число звітного місяці, крім випадків, коли перші дні наступного місяця є вихідними, або святами.

Тепер кілька слів про особливості оподаткування суми безповоротної та поворотної фінансової, отриманої платником податку на прибуток.

Суми безповоротної фінансової допомоги, у т.ч., умовно нараховані відсотки, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, згідно п. 135.5.4 Податкового кодексу включається до інших доходів платника податку на прибуток.

Зверніть увагу на п.135.5.5 Податкового кодексу. До складу інших доходів включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно з Податковим кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п.151.1 цього Кодексу. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Зверніть увагу на останнє речення. Воно є дуже важливим, оскільки, як показала практика, багато хто помилково вважає що ця норма розповсюджується і на випадок, коли позикодавцем є учасник (засновник) позичальника, але про це трохи згодом.

Так само, як і в Законі про прибуток, у Податковому кодексі вказано, що операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів.

Особливу увагу зверніть от на що. У п.135.5.5 Податкового кодексу вказано, що положення цього пункту (включення до складу доходу, визнання витрат, не нарахування «умовних відсотків») не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Враховуючи п.135.5.5 Податкового кодексу поворотна фінансова допомога, що отримана від засновника – не платника податку на прибуток і повернена в строк до 365 календарних днів до складу доходу не включається, але на неї розповсюджуються загальні правила оподаткування поворотної фінансової допомоги, а саме умовне нарахування відсотків.


Опубліковано в журналі «Главбух».

Источник: http://www.auditconsult.biz

Похожие материалы: