Відповіді на питання, пов’язані з порядком нарахування амортизації (визначення мінімальних строків використання з урахуванням залишкової вартості основного засобу у бухгалтерському обліку, амортизація витрат на ремонт та поліпшення), висловленні на семінарі за участю представників Мінфіну, ДПА, Академії фінансового управління на тему: "Сплата податку на прибуток у контексті Податкового кодексу України".
Похожие материалы:
1. Який мінімальний термін використання потрібно встановлювати для будівлі станом на 01.04.2011, за умови, що така будівля експлуатується 15 років?
Відповідно до абз.6 п.6 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України строк корисного використання об’єктів основних засобів для нарахування амортизації визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених п.145.1 статті 145 Кодексу. З урахуванням пп.145.1 статті 145 Кодексу мінімально допустимий строк корисного використання для будівель 15 років, отже термін корисного використання встановлений платником податку не може бути менший за вищенаведену норму.
2. Чи діє з 01.04.2011 податковий метод нарахування амортизації бухгалтерському обліку?
Відповідно до положень Розділу ХІХ Податкового кодексу України з 1 квітня 2011 року втрачає чинність Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", крім п.1.20 статті 1 Закону. Отже, норми амортизації, визначені Законом, втрачають чинність.
3. Чи обов’язково щоб метод нарахування амортизації в бухгалтерському обліку співпадав з податковим обліком?
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків. Отже суб’єкт господарювання може обирати будь-який метод нарахування амортизації для фінансової звітності відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку
4. Яким чином відбувається нарахування амортизації по інвестиційній нерухомості, яка у фінансовому обліку не амортизується по переоціненим звичайним цінам?
Відповідно до п.6 підрозділу 4 р.ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до п.145.1 ст.145 ПКУ з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III ПКУ застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.
Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III ПКУ. Згідно з п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 за №487/4708) затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.
Відповідно до п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N92 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N288/4509) (далі – П(С)БО 7) для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за групами, зокрема, виділено окрему групу "Незавершені капітальні інвестиції". При цьому незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва (п.4 П(С)БО 7), придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів (п.7 П(С)БО 7).
З урахуванням викладеного, вартість ремонтів/поліпшень об’єктів оперативної оренди/лізингу обліковується в окремій групі основних засобів "Незавершені капітальні інвестиції" відповідно до положень П(С)БО 7. Вартість таких об’єктів основних засобів враховується платниками податків при проведенні інвентаризації станом на 01.04.11 для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до п.145.1 ст.145 ПКУ з метою нарахування амортизації.
5. За якою вартістю з 01.04.2011 року в податковому обліку будуть обліковуватись орендовані будівлі для цілей амортизації у разі якщо в I кварталі 2011 року капітальні затрати на такі будівлі, що віднесені до валових витрат склали 10% їх вартості? У бухгалтерському облік ця сума збільшила вартість об’єкту.
Відповідно до п.146.1 ст.146 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту, поліпшення таких засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду), як окремий об'єкт амортизації. Відповідно до пп.145.1.2 п.145.1 ст.145 ПКУ нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).
Відповідно до пп.146.19 ст.146 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) у разі якщо договір оперативної оренди/лізингу зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати ремонти/поліпшення об'єкта оперативної оренди/лізингу, частина вартості таких ремонтів/поліпшень у сумі, що перевищує віднесену на витрати згідно з абзацом другим п.146.11 та п.146.12 ст.146 ПКУ, амортизується орендарем як окремий об'єкт. При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єктів оперативної оренди/лізингу, за якою вони обліковуються на балансі орендодавця. У разі повернення орендарем об'єкта оперативного лізингу/оренди орендодавцю внаслідок закінчення дії лізингового/орендного договору, а також у разі знищення, викрадення або зруйнування об'єкта оперативного лізингу/оренди такий орендар користується правилами, визначеними п.146.16 ст.146 ПКУ для заміни основних засобів (п.146.20 ст.146 ПКУ). Зокрема, згідно п.146.16 ст.146 ПКУ у разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або в разі якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів. У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних засобів об'єкт не амортизується (п.146.15 ст.146 ПКУ). Виведення з експлуатації будь-якого об'єкта основних засобів здійснюється за результатами ліквідації, продажу, консервації на підставі наказу керівника підприємства (п.146.18 ст.146 ПКУ). З урахуванням викладеного, у разі повернення орендарем об’єкта оперативної оренди/лізингу після закінчення дії договору лізингу/оренди платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості (вартість ремонту/поліпшення об’єкта оренди), яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації такого об'єкта основних засобів. При цьому окремий об’єкт основних засобів, за яким обліковується вартість ремонту/поліпшення об'єкта оперативної оренди/лізингу, виводиться з експлуатації на підставі наказу керівника підприємства і не амортизується. Якщо орендодавець здійснює компенсацію витрат, понесених орендарем на ремонт/поліпшення об'єкта оперативної оренди/лізингу, то орендар повинен суму такої компенсації включити до доходів за датою їх визнання згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п.137.16 ст.137 ПКУ).
6. У разі якщо в податковому обліку балансова вартість об’єкту основного засобу станом на 01.04.2011 не з амортизована ( 2000 грн.), а в бухгалтерському обліку повністю з амортизована (0 грн.) чи потрібно такий основний засіб включати до інвентаризаційного опису станом на 01.04.2011 року?
Відповідно до п.6 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до п.145.1 ст.145 ПКУ з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III ПКУ (01.04.11) застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року. Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III ПКУ. Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну. До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року. Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III ПКУ, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років. Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III ПКУ визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених п.145.1 ст.145 ПКУ. Первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати.
Отже, з метою достовірного відображення у обліку основних засобів та обчислення тимчасової податкової різниці, яка може амортизуватись як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років, слід визначати при інвентаризації всі основні засоби, що використовуються у господарській діяльності з урахуванням вищенаведених положень.
7. Як амортизувати офісні меблі та двері, що вводяться в експлуатацію з 01.04.2011 року, за умови, що такі основні засоби експлуатуються в орендованому приміщенні?
Відповідно до пп.146.19 ст.146 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) у разі якщо договір оперативної оренди/лізингу зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати ремонти/поліпшення об'єкта оперативної оренди/лізингу, частина вартості таких ремонтів/поліпшень у сумі, що перевищує віднесену на витрати згідно з абзацом другим п.146.11 та п.146.12 ст.146 ПКУ, амортизується орендарем як окремий об'єкт. При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єктів оперативної оренди/лізингу, за якою вони обліковуються на балансі орендодавця.
8. При інвентаризації основних засобів станом на 01.04.2011 року встановлено, що балансова вартість таких об’єктів менша ліквідаційної, та наприклад дорівнює вартості металобрухту. Яким чином в такому разі визначити балансову вартість основних засобів?
Відповідно до п.6 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до п.145.1 ст.145 ПКУ з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III ПКУ (01.04.11) застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року. Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III ПКУ. Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну. До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року. Відповідно до п.6 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до п.145.1 ст.145 ПКУ з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III ПКУ (01.04.11) застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року. Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III ПКУ. Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну. До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року. Отже, при визначенні вартості, що амортизується, слід керуватись зазначеними положеннями.
9. Ліквідаційна вартість основного засобу встановлено на рівні "0", чи обов’язково встановлювати ліквідаційну вартість по такому об’єкту?
Відповідно до пп.14.1.19 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Порядок амортизації основних засобів та нематеріальних активів в податковому обліку визначено статтями 144-147 ПКУ. Згідно з пп.145.1.4 п.145.1 ст.145 ПКУ амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості. Визначення ліквідаційної вартості надано у Положенні (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, а саме: ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією). Враховуючи наведене, амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості, яка визначається платником податку самостійно, про що зазначається в наказі про облікову політику.
10. Якщо строк корисного використання основного засобу становить 20 років, відпрацьовано 15 років. Чи можна з 01.04.2011 вводити залишкові 5 років чи потрібно вводити знову 20 років з 01.04.2011 року?
Абзацом шостим пункту 6 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено, що строк корисного використання об’єкту основних засобів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України, тобто з 1 квітня 2011 року, визначається платником самостійно з урахуванням дати введення в експлуатацію цього об’єкту основних засобів, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 Податкового кодексу України.
Таким чином, виходячи із вищезазначеного, у разі якщо строк корисного використання основного засобу становить 20 років, а ним вже відпрацьовано 15 років, то строк його корисного використання з 01.04.2011 становитиме 20 років, за яким він буде амортизуватись останні 5 років.
11. Які комп’ютерні програми відноситись до 4 групи основних засобів? Чи можна з 01.04.2011 року віднести в 4 групу основних засобів комп’ютерні програми, які до 01.04.2011 року в податковому обліку відносились до не матеріальних активів?
Відповідно до норм підпунктів 8.2.1 та 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" комп’ютерні програми вартістю понад 1000 грн. відносились до основних фондів групи 4, а вартістю менше 1000 грн. визнавались нематеріальним активом (лист ДПА України від 31.07.2008 №354/4/17-0214).
В той же час, нормами підпункту 145.1.1 Податкового кодексу передбачено, що комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних) віднесено до групи 5 нематеріальних активів (авторське право та суміжні з ним права, крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті).
При цьому, до складу групи 4 основних засобів віднесено комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом) вартість яких перевищує 1000 грн. (з 2012 року 2500 грн.).
Таким чином, при проведенні інвентаризації (станом на 1 квітня 2011 року), необхідність якої визначено абзацом першим пункту 6 підрозділу 4 розділу ХХ в залежності від правового статусу активу, наявні на підприємстві комп’ютерні програми необхідно занести до інвентаризаційного списку таких активів за залишковою вартістю визначеною за даними бухгалтерського обліку.
Комп’ютерні програми визнані нематеріальними активами необхідно віднести до групи -5 нематеріальних активів, незалежно від вартості.
Комп’ютерні програми, які не визнаються нематеріальним активом і вартість яких перевищує 1000 грн. необхідно віднести до групи 4 основних засобів, а у разі коли вартість менше 1000 грн., то до малоцінних необоротних матеріальних активів.
12. На балансі підприємства рахується як основний засіб 1 групи - ремонт орендованого приміщення (виробничого). Які терміни його амортизації, чи відноситься амортизація такого об’єкту (ремонт) на витрати?
Платники податку на прибуток відповідно до положень абзацу першого пункту 6 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України зобов’язані провести інвентаризацію основних засобів станом на 1 квітня 2011 року.
При цьому, вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.
Відповідно до положень пункту 146.19 статті 146 Податкового кодексу України У разі якщо договір оперативної оренди/лізингу зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати ремонти/поліпшення об'єкта оперативної оренди/лізингу, частина вартості таких ремонтів/поліпшень у сумі, що перевищує віднесену на витрати згідно з абзацом другим пункту 146.11 та пункту 146.12 статті 146 Податкового кодексу України, амортизується орендарем як окремий об'єкт з терміном не більше амортизації самого об’єкта оренди.
Відповідно до положень розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" амортизаційні відрахування є складовою витрат.
13. Як обліковувати та амортизувати з 01.04.2011 року програму 1С.8.2 Бухгалтерія придбану за 810 грн. з ПДВ та введену в експлуатацію з 30.03.2011?
Вiдповiдно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематерiальнi активи", затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України від 18.10.99 №242, (далі – Положення (стандарт 8) нематеріальний актив це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути iдентифiкований. Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує ймовiрнiстъ одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, а його вартість можна достовірно визначити.
Згідно з пунктом 11 Положення (стандарту) 8 первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.
Вартість придбаних лiцензiй та комп’ютерних програм (за умови вiдповiдностi критеріям визнання активів — існує ймовiрнiстъ одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена) відображається у складі інших нематеріальних активів. Вiдповiдно до Iнструкцiї про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань i господарських операцій підприємств i органiзацiй, затверджено наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30.11.99 № 291, придбані комп’ютернi програми відображаються після введення в експлуатацію — на субрахунку 127 "iншi нематерiальнi активи".
Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється відповідно до Положення (стандарту) 8 протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. До нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких підприємством не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів. Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92.
По матеріалам ДПА у Лвівській області
Немає коментарів :
Дописати коментар